Вимагають віддати кредит трьох-річної давності. Що робити?
Юридична консультація. Строк позовної давності у справах пов’язаних з кредитними відносинами.
Після публікації, в якій йдеться про те, як юристи з Чернігова допомогли людині у справі по кредитах, до нас надійшло кілька листів, в яких читачі цікавляться строками позовної давності.
Ми звернулися до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за відповідним роз’ясненням.
Консультацію з цього питання надає директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко.
Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 258 Цивільного кодексу України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
3) про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
4) у зв’язку з недоліками проданого товару;
5) про розірвання договору дарування;
6) у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
7) про оскарження дій виконавця заповіту. Згідно статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Враховуючи викладене, строк позовної давності у справах пов’язаних з кредитними відносинами складає три роки. Цей строк може бути збільшений тільки за домовленістю сторін. І як зазначалось, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
